Класичний спосіб заварювання чаю
До заварювання порожній порцеляновий чайник повинен бути добре зігрітий. Робиться це для того, щоб підсилити екстрагування чаю. Звичайний спосіб зігрівання – cполоснути чайник 3-4 рази окропом. Зігріти чайник можна й іншим способом – опустити його в окріп (це не настільки зручно, проте дає гарний результат) або поставити під струм гарячого повітря. Краще, якщо чайник буде до заварки сухим. Коли порцеляновий чайник зігрітий, а в металевому вода закипіла “білим ключем”, у порцеляновий закладають порцію сухого чаю й негайно ж заливають окропом.
Спочатку заливають воду тільки до половини чайника або залежно від виду й сорту чаю до 1/3 (суміш зеленого й чорного чаю) або ж до 1/4 й менш (зелений чай). Заливши сухий чай першим “заливанням”, чайник варто швидко закрити кришкою, а потім накрити лляною серветкою так, щоб вона покривала отвір в кришці й носик чайника. Це роблять не стільки для утеплення, скільки для того, щоб тканина серветки усмоктувала вихідні із чайника водяні пари й одночасно не пропускала б летучі ароматичні ефірні олійки. У жодному разі не можна накривати чайник різними утеплювачами- подушечками. У цьому випадку чай зопріває й робиться несмачним, як говорять, пахне віником. Закривши чай, дають йому настоятися. Час настоюється залежно від жорсткості води й сорту чаю – триває від 3 до 15 хвилин. Найкращий строк для гарних сортів чорних чаїв при м’якій воді 3,5-4 хвилини. За цей час не встигає зникнути ніжний аромат чаю й у той же час чай в основному встигає екстрагуватися.
Зелені чаї, де більше значення має не аромат, а смак, можна настоювати від 5 до 7-8 хвилин залежно від сорту, а грубі сорти зелені й листкові чаї – ще довше, від 10 до 15 хвилин. Коли чай настоїться, чайник доливають окропом, але не зовсім доверху, а, залишаючи вільними 0,5-1 см до кришки (при заварюванні зелених чаїв другий раз заливають через 3-4 хвилини до 3/4 або 2/3 чайника й тільки третій раз, ще через 2-3 хвилини, заливають майже доверху). Зміст декількох послідовних заливань води для заварювання полягає в тому, щоб увесь час підтримувати однаково високу температуру води. Сталість досить високої температури протягом усього часу заварювання важливіше навіть, ніж висока вихідна температура на початку заварювання. Звідси зрозуміло, чому важлива температура повітря приміщення, у якому заварюють чай. Найкращою температурою навколишнього повітря для заварювання чаю варто вважати 22-25 °С. По закінченні заварювання необхідно звернути увагу на появу піни. Якщо піна є, виходить, чай заварений правильно. Якщо ж піни нема, то, очевидно, було допущено якесь порушення правил заварювання. Після всього цей чай можна розливати по чашках!
Варто відразу готовити чай потрібної концентрації й розливати з “заварювального” чайника в чашки без додаткового розведення окропом. Тільки в цьому випадку можна гарантувати, що вийде дійсно справжній, високоякісний напій, приємний на смак і аромат. Якщо чайник для заварки невеликий, то в нього в процесі чаювання можна підливати воду, але так, щоб заварка не зливалася більш ніж наполовину, а листки чаю не оголювалися.
Чай варто вживати протягом чверті години після заварювання. Залишати чай на кілька годин, тим паче на інший день не можна. “Свіжий чай подібний до бальзаму. Чай, залишений на ніч, подібний до змії”, – образно сказано в одному східному прислів’ї. Це насамперед ставиться до чорних чаїв, які можна вживати тільки свіжими.
